Відновлення триває: потрібна координація зусиль

Офіційно стартувала відновлена Урядом програма часткової компенсації державою вартості сільгосптехніки та обладнання українського виробництва. Завдяки реалізації програми цього року аграрії, що купуватимуть у виробників, внесених до переліку, заощадять на придбанні 25%. Імпорт сільгоспмашин та обладнання може зменшитись до 10%. До того ж програма сприятиме створенню біля тисячі нових робочих місць. Наразі станом на 8 квітня 2024 року до оновленого переліку увійшло 964 номенклатурних позицій продукції 21-го українського виробника сільгоспмашин та обладнання. За підсумками надходження та розгляду нових заяв виробників техніки та обладнання перелік буде оновлюватися. В держбюджеті на 2024 рік на реалізацію програми закладено мільярд гривень. За підрахунками, цього вистачить, щоб задовольнити заявки на вітчизняну техніку близько чотирьох тисяч агровиробників.

З початку року 4 603 агрогосподарств отримали 30,4 млрд гривень банківських кредитів на розвиток. З них за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9» – 2 525 господарств профінансовано на 11 млрд гривень. Пільгове фінансування агровиробників за Програмою «Доступні кредити 5-7-9» протягом 2024-2025 років є можливим завдяки підтримці Світового банку в рамках «Екстреного проєкту надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)». Програма спрощує доступ мікро- та малого бізнесу до банківського кредитування. Аграрії можуть отримати кредит у розмірі до 90 млн₴ Кредитування надається під 5-9% річних, залежно від категорії кредиту та суб’єкта підприємництва.

За інформацією Мінагрополітики на контрольованій Україною території вже засіяно 852,1 тис. га зернових та зернобобових культур. З яких, зокрема пшениці – 118,3 тис. га; ячменю – 543,2 тис. га; гороху – 119,0 тис. га; вівса – 62,4 тис. га. За минулий тиждень аграрії країни посіяли 375,4 тис. га зернових та зернобобових культур.

У березні 2024 р. рівень річної інфляції знизився до 3,2% проти 4,3% в лютому. Прогнози НБУ вчергове не справдились: на початку 2024 р. НБУ очікував, що за підсумками І кварталу інфляція прискориться до 5%.

Базова інфляція в річному вимірі знизилась до 4,2% проти 4,5% в лютому. Таким чином, загальна інфляція уже знаходиться нижче нижньої межі цільового діапазону НБУ, а базова інфляція – стрімко наближається до неї. Ще на початку минулого року НБУ очікував входження в цей цільовий діапазон лише починаючи з 2026 року. Інфляційні прогнози НБУ вчергове виявилися неточними, в результаті чого державні фінанси та реальний сектор понесли збитки від надмірних витрат на обслуговування позикових коштів.

Ключова причина похибок в інфляційних прогнозах НБУ – застосування недосконалого модельного інструментарію, який не враховує всієї повноти факторів, що впливають на інфляцію, відсутність моделей щодо прогнозування структурної інфляції, а також інші хибні припущення.

Основним чинником, що зумовив стрімке падіння інфляції було скорочення сукупного попиту (на 25% відносно довоєнного рівня). Ключові фактори скорочення попиту – війна, виїзд біженців за кордон (понад 6 млн. осіб), мобілізація чоловіків до лав ЗСУ, високий рівень безробіття (близько 20% робочої сили), а також жорстка монетарна політика НБУ, що обмежила надходження позикових коштів у економіку (рівень кредитування за рік скоротився з 20% ВВП до 14% ВВП).

Також на зниження рівня інфляції вплинуло перенасичення внутрішнього ринку аграрною продукцією після рекордного врожаю. В річному вимірі впали ціни на такі категорії товарів як хлібопродукти, олія, цукор, яйця, овочі.

Вагомим стримувальним фактором інфляції є стабільність обмінного курсу, який вже 1,5 роки зберігається на рівні 37-39 грн за 1 дол. США, що сприяє стабілізації цін на імпортні товари. З початку війни Україна отримала близько 85 млрд.дол. зовнішньої фінансової допомоги (в т.ч. від МВФ – 8,1 млрд. дол.), що дозволило не лише покрити дефіцит платіжного балансу, але й наростити валютні резерви. Подальша стабілізація валютної позиції залежить від достатності та ритмічності надходження зовнішньої допомоги.

Стримувальним фактором росту інфляції є збереження Урядом часткового мораторію на підвищення житлово-комунальних тарифів. Однак, даний фактор слід розглядати як відтермінування приросту цін, оскільки майбутня ринкова корекція цих адміністративних тарифів буде неминучою.

З іншого боку, потенційно значні інфляційні ризики зберігаються з боку фіскального дефіциту, рівень якого досягає 23% ВВП за плинний рік (без врахування грантів). Однак, на даний момент вплив фіскального дефіциту на ріст цін є обмеженим, оскільки його розмір становить лише 2/3 від втрат номінального ВВП порівняно з довоєнним періодом. Також «фіскальну інфляцію» стримує той факт, що понад 50% державних витрат спрямовуються на оборонні потреби, які переважно не впливають на активізацію попиту.

Бюджет

За даними Державної казначейської служби, за січень-березень 2024 року до загального фонду державного бюджету надійшло 468,9 млрд гривень. Серед платежів, справляння яких контролюють податкові та митні органи, отримано такі основні надходження: 109,0 млрд грн – податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів; 96,7 млрд грн – податок на прибуток підприємств, з яких 49,7 млрд грн сплатили банки; 69,0 млрд грн – податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів, з яких зібрано 101,7 млрд, відшкодовано – 32,7 млрд грн; 44,9 млрд грн – податок на доходи фізичних осіб та військового збору; 32,2 млрд грн – дивіденди від підприємств з державною часткою власності; 39,3 млрд грн – акцизний податок; 12,2 млрд грн – ввізне та вивізне мито; 9,4 млрд грн – рентна плата за користування надрами.

При цьому виконання розпису доходів Державною податковою службою становило 113,4% (+33,0 млрд грн), Державною митною службою – 106,3% (+8,1 млрд грн). В цілому, за підсумками І кварталу 2024 року, до загального і спеціального фондів державного бюджету надійшло 641,1 млрд грн податків, зборів та інших платежів.

Касові видатки державного бюджету за січень-березень 2024 року становили 839,1 млрд грн, у тому числі загального фонду – 692,0 млрд гривень. Фактичні державні запозичення до загального фонду державного бюджету за січень – березень 2024 року становили 473,6 млрд грн, або 97,0 % від запланованих на цей період. Зокрема, від розміщення ОВДП на фінансування державного бюджету спрямовано 116,3 млрд грн, в тому числі в іноземній валюті 50,0 млрд грн (749,5 млн дол. США та 509,8 млн євро). Із зовнішніх джерел надійшло 357,3 млрд грн (або близько 9,2 млрд дол. США).

При цьому, платежі з погашення державного боргу за січень – березень 2024 року склали 115,3 млрд грн (92,2% плану), платежі з обслуговування – 43,9 млрд грн (88,5 % плану). Залученні кошти від розміщень ОВДП за січень – березень 2024 року дозволили повністю покрити потребу в коштах, необхідних для здійснення платежів з погашення ОВДП.

У І кварталі 2024 року Мінфін згідно з бюджетним законодавством забезпечив перерахування міжбюджетних трансфертів місцевим бюджетам в обсязі 36,2 млрд грн, що становить 93,9 % від передбачених розписом асигнувань, зокрема:

• базову дотацію перераховано в сумі 5,3 млрд грн (100 % до розпису асигнувань);

• додаткові дотації перераховано в сумі 6,6 млрд грн (100 % до розпису асигнувань);

• освітню субвенцію – 22,9 млрд грн (100 % до розпису асигнувань).

Залишки коштів на рахунках місцевих бюджетів та бюджетних установ за загальним і спеціальним фондами станом на 1 квітня становлять 141,1 млрд грн, що на 1,9 млрд грн більше ніж станом на 1 березня.

За рахунок цих ресурсів органи місцевого самоврядування і надалі мають можливість забезпечувати фінансування першочергових потреб на місцевому рівні.

Валютний ринок

Загалом з початку цього року (станом на 05.04.24) гривня до долара США девальвувала на 2,7% (станом на кінець 2023 р. порівняно зі значенням на кінець 2022 р. – на 3,9%, а за аналогічний період 2022 р. – на 34,1%).

Станом на 1 квітня 2024 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 43,8 млрд дол США. У березні вони зросли на 18%. Така динаміка зумовлена значними (понад 9 млрд дол. США) обсягами надходжень від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти Національним банком та боргові виплати країни в іноземній валюті.

На валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло 9,3 млрд дол США,з яких 4,9 млрд дол США – від ЄС перший транш у межах перехідного фінансування за інструментом Ukraine Facility; 1,6 млрд дол США – від Світового банку під гарантії Японії та Великої Британії; 1,5 млрд дол США – від Канади; 0,9 млрд дол США – від МВФ; 0,3 млрд дол США – від розміщення валютних ОВДП.

За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 363,5 млн дол США, з яких 275,4 млн дол США – обслуговування та погашення валютних ОВДП; 52,7 млн дол США – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком; 35,4 млн дол США – сплата боргу перед іншими міжнародними кредиторами. Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 728,5 млн дол. США.

Чистий продаж валюти НБУ в березні становив 1,8 млрд дол США.

Аналіз розкладки банківської ліквідності за січень-березень 2024 р. свідчить про посилення ознак розбалансування валютних очікувань.

Ліквідність банківського сектора постійно поповнюється за рахунок фінансування дефіциту фіскального сектора. НБУ для вилучення надлишкової ліквідності застосовує інструменти овернайт- та строкових депозитних сертифікатів. Однак спрямування додаткової ліквідності в депозитні сертифікати не тільки не зростає, а навіть зменшується. В лютому депозитні сертифікати банків зменшилися на 1,2 млрд. грн, в березні ще на 15,0 млрд.₴

Зменшення обсягів депозитних сертифікатів пояснюється максимізацією процесів конвертації гривневої ліквідності у купівлю іноземної валюти.

В лютому-березні коефіцієнт конвертації приросту ліквідності в іноземну валюту становив 92%, тоді як в середньому за 2022 рік – 80%, що є ознакою розбалансування валютних очікувань.

Суттєве зростання даного коефіцієнта чітко спостерігається починаючи з серпня 2023 року, після того як НБУ оголосив свою Стратегію пом’якшення валютних обмежень (Стратегія ПВО) і здійснив ряд заходів з лібералізації валютного ринку. До оголошення СПВО коефіцієнт валютної конвертації становив в середньому 55%, а після оголошення СПВО – 86%!

В другій половині 2023 р. виникла невизначеність щодо подальшої зовнішньої фінансової підтримки України. Однак НБУ, не тільки залишив в силі свою Стратегію ПВО, але ще й з жовтня 2023 скасував режим фіксованого курсоутворення та запровадив режим керовано-гнучкого курсоутворення. Відразу зросли витрати валютних резервів на підтримку валютного курсу (з 1-2 млрд. дол. за фіксованого курсу до 2-3 млрд. за гнучкого курсу в місяць).

Рішення НБУ з лібералізації валютного ринку в умовах гігантського дефіциту платіжного балансу (понад 30 млрд дол. на рік) логічним чином спричинили підвищення попиту на іноземну валюту. Професійні учасники ринків добре розуміють наслідки пом’якшення валютних обмежень в умовах хронічного валютного дефіциту.

Зовнішньоторговельний дефіцит – основний чинник валютного дефіциту. Однак, НБУ своєю політикою створив дискримінаційні умови для українських виробників, які зараз не тільки змушені жорстко конкурувати з імпортом, але й позбавлені доступу до дешевого позичкового ресурсу (на відміну від закордонних виробників). Наприклад, в країнах Єврозони при рості цін на 3% ставка депозитних операцій ЄЦБ становить 4%, а в Україні при інфляції у 4%, ключова ставка сягає 14,5% річних.

Зараз на фоні нових ударів ворога по інфраструктурі – валютний курс під додатковою загрозою. Як і на початку війни — зброї недостатньо, гроші – закінчуються, людських ресурсів на фронті – не вистачає. Однак, за 2 роки війни політика НБУ додатково підірвала конкурентоспроможність українських виробників, що фундаментально посилило валютні ризики економіки.

Політика гнучкого валютного курсу НБУ посилила розбалансування валютних очікувань. Політика високих процентних ставок НБУ зробила економіку більш залежною від імпорту. Політика жорстких фінансових вимог НБУ до банків обмежила можливості підприємств отримувати доступні кредити на ринкових умовах.

Фінансовий ринок

Минулого тижня бізнес отримав 606 доступних кредитів на суму 2,5 млрд гривень. Від початку дії програми (лютий 2020 року) було видано 85,4 тисячі кредитів на суму 292,2 млрд гривень. З початку 2024 року підприємці взяли найбільше доступних кредитів на поповнення обігових коштів – на 10,1 млрд грн, 5,2 млрд грн кредитів – бізнесу, який працює в зоні високого воєнного ризику, 4,3 млрд грн кредитів за програмою банки видали переробним підприємствам, 4,6 млрд грн – на реалізацію інвестиційних проєктів. Найчастіше кредитуються за програмою підприємства, що працюють у сферах сільського господарства (48%); оптової та роздрібної торгівлі (25%); переробної промисловості (17%).

За програмою єОселя 8 817 українців взяли кредити на придбання житла на загальну суму 13,6 млрд₴ Зокрема, минулого тижня українці отримали за програмою єОселя 212 кредитів на 334 млн грн, серед яких кредити під 3% отримали 103 військовослужбовці та силовики, 20 педагогів, 14 медиків та 10 науковців; кредити під 7% отримали 50 українців без власного житла, 6 ВПО та 9 ветеранів. Найчастіше кредити брали для придбання житла на вторинному ринку (168 кредитів) та у забудовника (33). Також 11 українців взяли кредити на купівлю квартири в будинку, який зводиться.