Підсумкова конференція Путіна: Росія змінила формулу досягнення величі
Київ за три дні та один народ вже в минулому. Тепер, щоб стати третьою силою світу та мати необмежені поліцейські функції на пострадянському просторі, Путін вважає, що потрібно зробити дві речі: захопити частину України та налякати світ груповим "ударом Горіх" (за словами Путіна — замінник ядерного удару) та новими розробками ракет середньої дальності. Власне, ця формула і є основою переговорної позиції Путіна на початок 2025 року. І, що не менш важливо, ця позиція донесена до Пекіна. І Пекін поки не демонструє жодного незгоди (Пекін мовчки підтримує). Спробую розглянути це більш детально.
1. Горіх став новою улюбленою іграшкою Путіна. Немає такого виступу російського фюрера, де б він не розповідав про технічні характеристики цієї ракети. Йому явно подобається про це говорити, і він точно вивчив технічні деталі та насолоджується ними.
2. Останнім часом ми все менше маємо справу з раціо і все більше з емоціями або навіть пограничними станами Путіна. Виходячи з частоти згадувань, заглибленості в тему та насолоди, з якою він про це говорить, ми повинні розуміти: для нього Горіх — це вундерваффе, яке може знищити (в його розумінні) всі ППО та ПРО Центрально-Східної Європи та Тихоокеанського регіону. Причому, в його мозку, напевно, існує картина, що він буде лякати світ тим, що робити це будуть руками Білорусі та КНДР і інших можливих проксі. Косвене підтвердження цьому — те, що він так багато говорить, що груповий удар Горіхом замінює за силою ядерний удар. Не слід забувати, що російська концепція переговорів взагалі зводиться до того, щоб спробувати обміняти Україну на те, що "він захистить" світ від божевілля Кіма та Лукашенка. Концепція так собі, але він намагається її "продати".
3. Важно звернути увагу на те, хто зробив цей вундервафе-подарунок Путіну. Ракета розроблена структурами Московського інституту теплотехніки, а головний конструктор академік РАН Юрій Соломонов. Соломонов, крім усього іншого, є автором книги "Русь на коліна не поставить…" (історія росії від Хрещення Русі до царя Івана ІІІ). А два роки тому, коли відбувалися скандальні вибори голови академії наук, підтримав висуванця Ковальчуків Г.Красникова, хоча й заявляв, що з цим чоловіком не знайомий. Тому, з великою ймовірністю, можемо говорити про те, що Соломонов, принаймні, знайомий з Ковальчуками (один — головний по історичним розмовам з Путіним, а інший відповідає за розробку всього, що завгодно, від старіння).
4. Що стосується самого інституту, то його очолює Станіслав Суворов, військовий вчений, який більшість свого творчого шляху пройшов у структурах, близьких до Роскосмосу. Складно сказати, хто стоїть за ним — керівник Роскосмосу Борисов або, можливо, на вищому рівні, керівник Ростеха Чемезов. Проте, можемо припустити, що перед Путіним є набір персонажів, які демонструють, що саме вони автори такого "царського" подарунка. Чому важливо розуміти, хто зробив подарунок? Тому що це говорить нам про ті ідеї, які ці люди будуть вносити в вуха Путіну щодо геополітичних можливостей цього вундервафе. І Ковальчуки, і Чемезов є особливо проактивними яструбами.
5. Логіка Путіна, крім, звичайно, психіатричної складової, яка дуже вагома, така: він вважає, що Захід повинен злякатися його ракетної програми і буде змушений сідати з ним за стіл переговорів про поділ світу.
6. Окремо варто звернути увагу на позицію США в цьому контексті (тут я буду посилатися на прогноз-2025, який я підготував спільно з Ігорем Тишкевичем Iliya Kusa за підтримки Медійного центру України та видання Ділова Столиця. Отже, переговорна позиція США в контексті війни РФ та України зводиться до трьох базових моментів: 1. Локалізація війни. 2. Керована ескалація. 3. Стримування РФ. І ця формула, в цілому, є консенсусом як для демократів, так і для республіканців і буде збережена командою Трампа. При цьому новий Президент США буде виходити з чотирьох наступних позицій: "Світ через силу"; Обмежені гарантії безпеки; Стратегічна стабілізація; Оптимізація витрат. У цій формулі немає місця для третьої сили світу. І це головний тригер для Путіна. Він розуміє, що не зможе зробити Росію третьою силою світу, але чіпляється за свою нову формулу досягнення величі. А поряд немає нікого, хто міг би щось йому сказати.
7. Що стосується сценаріїв на наступний рік, то січень-травень стануть часом для активних переговорів. Якщо до травня-червня не вийдемо на якісь переговорні позиції, різко зросте ймовірність того, що війна триватиме ще місяці.
8. Щодо домовленостей, то існують такі варіанти: заморозка (без підписаного договору); Мінськ-2 (з певним договором); грузинський сценарій (ми де-факто визнаємо території окупованими та починаємо в тій чи іншій формі діалог з РФ); фінський сценарій (ми, де-юре, відмовляємося від частини територій і починаємо діалог з РФ в якійсь формі).
І наостанок. Дуел між Горіхом і американським ППО — це типово російське мислення в стилі "цар-дзвін" і "цар-гармата". Величина ідіотизму прямо пропорційна величині роздування его.