Розпочинається підготовка до нової війни з Росією. Що робити? - Михайло Самусь

Щодо ситуації та перспектив. Ті тези, які були озвучені вчора представниками адміністрації США та самим Трампом, були відомі задовго до американських виборів і, особливо, в подальшому. Більше того, саме ці параметри називалися найбільш реальними рамками можливого замороження. Тому не було жодного сюрпризу і жодної несподіванки. Тепер що далі. Це також досить зрозуміло: Україна ніяким чином не відмовляється від своїх суверенних територій (це абсолютно неможливо) і не відмовляється від вступу в НАТО (це питання вимагає змін до Конституції, а це фізично важко уявити в поточних умовах). Більше того, ці питання (території та наш зовнішньополітичний курс або внутрішня політика) не можуть бути предметом переговорів або угод зі країною-агресором. Тим часом цілком можливе припинення вогню по лінії фронту, яка складається на даний момент. Без додаткових умов або дискусій. Хоча є питання, які Путіну не вдасться обійти – обмін Курської області на території України (я б пропонував обмін на ЗАЕС з прилеглими територіями) та демілітаризацію Криму і Чорного моря (інакше московія в умовах замороження на суші негайно відновить домінування в Чорному морі). Ось тут потрібно дійсно попрацювати не тільки з США, але й з чорноморськими країнами, особливо з Туреччиною.

Що головне в цій ситуації для нас – зрозуміти, що це замороження під тиском Трампа – це період до 2-ї Великої російсько-української війни. Ця війна відбудеться з дуже високою ймовірністю, як тільки фактор Трампа зникне (і одночасно – не зникне фактор Путіна). Якщо це прийняти – тоді не буде емоційних гойдалок і вигорання. Наш план – це підготовка до наступної війни.

Отже, рекрутингова система повинна активно розвиватися з акцентом на мотивацію та військову підготовку всіх громадян України (створення Рекрутингового фонду – одне з питань, яке потребує реалізації), корпусна структура ЗСУ повинна створюватися в найкоротші терміни (з швидким ліфтом нового покоління генералів, офіцерів, сержантів), Сили безпілотних систем повинні розвиватися ще більш інтенсивно, реформи в ОПК – здійснюватися радикально з акцентом на приватні компанії та ініціативи, військова юстиція повинна сформуватися в ефективну систему.

Паралельна наша задача – нарешті розбудити Європу. США більше не будуть захищати європейців від московії. Це той параметр, який повинен стати центральним у формуванні системи безпеки та оборони Європи. Європейці повинні нарешті сприйняти Україну як невід'ємну частину Європи, а не буфер, сіру зону або предмет торгу з московією. Конкретно Європа (разом з Україною) повинна негайно зосередитися на будівництві об'єднаних Сил оборони Європи, включаючи сили стратегічного стримування. Європейські ССС повинні включати: ядерні сили стримування, систему ПРО, ударний компонент далекого радіусу дії (крила, балістичні ракети, ударні дрони). Крім того – власна стратегічна розвідка та система управління.

Багато роботи насправді. Але якщо цього не зробити, європейці й далі будуть лише стояти і просити, щоб їх пустили на переговори між США та московією. Не потрібно проситися – потрібно діяти.