Люди в Росії навіть не усвідомили, що фюрер знову зазнав невдачі, - Ігор Ейдман.

Їм усе божа роса

Знаєте, що мене найбільше дивує в цій історії? Дев’ять років влади розважали телеплебс казками про велику російську армію, яка успішно б'є ворогів Росії в Сирії, підтримуючи її законного президента друга-Асада та його щасливих підданих. Простий народ сидів у телевізорів, дивився на грізні російські літаки та танки, вдячного Асада, який майже цілує руки Путіну, Ролдугіна, що грає на віолончелі на руїнах Пальміри, і пишався своєю державою, яка вклала в цю війну мільярди рублів і безліч життів, її силою та могутністю.

І ось тепер за кілька днів усе обвалилося. "Велика держава" бездарно провалилася, її друг-Асад скинутий, а війська поспішно тікають з "вдячної" Сирії. Якісь сирійські бойовики буквально пописали на Путіна та його численних російських телеболільників на голови…

І що? І нічого…

Народ не тільки мовчить, він (в цілому) навіть не зрозумів, що його фюрер знову провалився. Зрозуміло, що відкриті протести неможливі. Але навіть ніякого напруження чи рефлексії (я вже не кажу про обурення) з приводу відбувшегося не спостерігається (спілкувався сьогодні з багатьма, хто там живе). Хоча, що дивуватися. Ще Веничка Єрофєєв писав: "у мого народу — які очі! Вони постійно на виїмці, але — ніякого напруження в них (…) ці очі не моргнуть. Їм усе божа роса…". Ось так багато хто й далі дивиться очима на виїмці без напруження в телевізор і періодично витирає ту "божу росу", що ллється на них звідти.