Нещодавно одягнув гольф, куплений одинадцять років тому.
Тоді це було під час революції, 25 грудня. Гольф коштував неймовірні 400 гривень. А ще згадую, як за день до прильоту по Охматдету купив джинси, а наступного дня розбирали завали в Охматдеті. Після закінчення написав своїй дівчині, що зіпсував джинси… а до цього купував джинси років п’ять тому. Вона каже:
– Я тобі куплю нові.
– Краще дітей мені нарожай.
– Навіщо? Щоб потім ось так прилетіло по Охматдету і вбило дитину?
А нещодавно на Аспені почув жахливу, але логічну думку: якщо сьогодні дитина і народиться, то працездатною вона буде через 18 років, у кращому випадку.
Тобто, щоб виправити той факт, що нас стає все менше, нам потрібно буде не тільки народити дитину, але й виховувати і зберегти її… 18 років.
Відчуваю, що ми як дерева. Які виріжуть швидше, ніж ми можемо вирости.