Наше майбутнє не лише невідоме, а й ніхто його заздалегідь не прописав - Олександра Матвійчук.

З огляду на все те події, стає очевидним, що дорослі в кімнаті – це будемо ми з вами. Тож зовсім не зайвим буде нагадати собі:

• Три роки тому Путін та наші міжнародні партнери оцінювали здатність державних інститутів витримувати удари і давали нам кілька днів. Але коли звичайні люди стали на сторону цих державних інститутів, розстановка сил різко змінилася. Нам третій рік вдається протистояти всій потужності російської військової машини, і лише тому ми увійшли в світову історію;
• Нам важко оцінити, адже ми всередині процесів, але українці демонструють велику стійкість і витривалість, ніж самі про себе думають. Ми не досконалі, але важко сказати, хто б впорався краще. Коли під час постійних обстрілів і відключень електрики в Україні працюють банки, університети, театри та кав’ярні, то в деяких розвинених демократіях все зупиняється, коли просто йде сніг;

• Ми здобули в боротьбі собі суб'єктність і вписали Україну в ментальну карту світу дуже дорогою ціною. Ми багато разів у нашій історії доводили, що українцям важливі свобода і власна гідність. У нашому минулому за нами стоїть армія наших предків. Наше майбутнє не просто невідоме, воно також ніким заздалегідь не написане. Тож, хто б що не думав, потрібно наполегливо продовжувати за нього боротися.

Адже надія – це не впевненість, що все буде добре, а глибоке переконання, що всі наші зусилля мають сенс.