Не призначайте дату перемоги: як підтримувати мотивацію під час війни - Юрій Гудименко

У 2022 році нашою головною метою було надихнути народ на тотальну боротьбу. Чому це було важливо? Тому що віра у перемогу – це те, що тримає будь-яку країну на плаву під час війни.

Але що ще важливіше, не можна було говорити людям про конкретні дати перемоги. Все просто: якщо ти знаєш, що до перемоги ще далеко, у багатьох може виникнути бажання "пропетляти". І тут вже не йдеться про те, щоб йти до армії чи активно боротися. Натомість люди можуть подумати: "А може, я перечекаю? Ще є час, хай інші йдуть".

Тому я завжди говорив: вірити у перемогу потрібно, але безглуздо називати конкретні терміни. Перемога повинна бути в головах, а підкреслювати варто те, що ми зараз боремося за виживання. І це слово – виживання! — повинно вживатися якомога частіше, адже саме за нього ми воюємо.

Перше, що ми повинні зробити, — це вижити та зберегти українську державність. Все інше, як-от вступ до різних союзів, стає вторинним. Якщо не збережемо державу, ці деталі втратять сенс. Тому спочатку — виживання, а далі будемо розбиратися з усім іншим.

Як і в бізнесі, у війні не можна покладатися на випадковість. Так, "чорні лебеді" трапляються, згадаймо хоча б Пригожина і його марш на Москву. Цього жоден військовий експерт не передбачив. Такі речі можливі і в майбутньому. Що це означає для нас? Навіть якщо росіяни раптово втратять контроль над фронтом або Путін помре, нам знадобляться резерви. Резерви, щоб знищити все на своєму шляху і закріпити успіх. І ці резерви – це наше домашнє завдання. Ніхто не хоче мобілізації, але це наша передумова виживання.

Моєму сину 10 років, йому також не подобається робити домашні завдання. Але потрібно, адже це частина навчання. Так і тут. Нам може не подобатися мобілізація, але це домашнє завдання для всієї країни. І ми повинні його виконати, адже без цього ми просто не впораємося.

Багато хто запитує мене, як вирішуються питання, коли говориш з чиновниками, депутатами, генералами. Чесно? Великі розмови не працюють. Працюють лише конкретні дії. Ти приходиш з чіткою, маленькою проблемою і готовим рішенням.

Показуєш: ось проблема, ось проект змін, ось алгоритм дій. І тоді є шанс щось змінити. Так все і працює: поступово, маленькими кроками. Тільки тоді можна досягти результату.