Системні проблеми Державної податкової служби України: виклики для нового керівництва - Дмитро Алексєєнко

Призначення 31 грудня 2024 року нового керівника Державної податкової служби України (ДПС) відбулося в період, коли відомство зіткнулося з низкою серйозних викликів. Проблеми, що накопичувалися роками, хронічна неефективність податкового адміністрування та критично низький рівень довіри з боку бізнесу створюють ситуацію, яка вимагає системних і рішучих кроків щодо реформування служби.

Новопризначений голова ДПС Руслан Кравченко – перший з травня 2021 року керівник податкової, який працюватиме не в статусі "виконуючого обов'язки". Важливо зазначити, що призначення Кравченка відбулося без проведення конкурсу, що суттєво відрізняється від практики призначення керівників інших економічних та антикорупційних органів. Зокрема, керівників Державної митної служби та Бюро економічної безпеки планують обрати цього року за результатами прозорих конкурсів за участю міжнародних експертів. У нового керівника ДПС немає профільного досвіду роботи в податковій сфері – майже всю кар'єру він працював на посадах в органах прокуратури, а в 2023—2024 рр. очолював Київську ОВА.

Критичні проблеми ДПС у взаємодії з бізнесом та адмініструванні податків

Масштаби проблем, які доведеться вирішувати новому керівництву ДПС, вражають. За даними дослідження Світового банку, проведеного в 2024 році, український бізнес витрачає в середньому 74,4 людино-дня та понад 100 тисяч гривень щорічно лише на виконання податкових процедур. Для великих підприємств з обігом понад 80 млн грн ці витрати досягають 400 людино-днів та майже 900 тисяч гривень на рік, що свідчить про надмірну регульованість та бюрократизацію.

Серйозне занепокоєння викликає якість роботи податкової служби. За даними опитування, 46,1% підприємців стикалися з нестачею якісних консультацій з боку працівників ДПС. Приблизно третина респондентів негативно оцінює ефективність роботи податкових інспекторів. При цьому лише 41,8% опитаних позитивно оцінили загальну ефективність роботи податківців, 31% — негативно, а 24,6% не визначилися або відмовились відповідати.

Серйозні нарікання також викликає якість електронних сервісів ДПС. Хоча близько 75% підприємств подають податкову звітність в електронному вигляді через Електронний кабінет платника податків, користувачі скаржаться на його незручність та технічні збої. Понад 20% респондентів поскаржилися на якість і своєчасність електронних повідомлень ДПС, 17,1% зазначили, що електронний кабінет не зберігає заповнені форми, а 15,2% зіткнулися з проблемами з отриманням довідок онлайн.

Дослідження також виявило суттєві проблеми з дотриманням податкового законодавства. За оцінками респондентів, такі підприємства відображають у податковій звітності лише 61,1% фактичного річного доходу та 52,2% заробітної плати. Це свідчить про високий рівень тіньової економіки та необхідність системних заходів щодо детінізації.

Особливо гострою проблемою залишається система блокування податкових накладних. Масові проблеми у платників ПДВ почалися з 2022 року після внесення змін у систему моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків (СМКОР). За даними Ради бізнес-омбудсмена, у 2024 році найбільша кількість скарг на роботу ДПС стосувалася саме невиконання податкових рішень судів щодо розблокування накладних з ПДВ. Показово, що більшість судових справ вирішується на користь платників податків, що створює додаткове навантаження як на бізнес, так і на державний бюджет.

Виклики податкової реформи та міжнародні зобов'язання

В кінці 2024 року ситуація ускладнилася через прийняття закону про підвищення податків. Збільшення військового збору з 1,5% до 5%, введення військового збору для ФОП у розмірі 10% від мінімальної зарплати, підвищення ставок податку на прибуток для банків та небанківських фінансових установ відбулося на фоні сумнівних пояснень уряду та парламенту щодо нестачі коштів. Насправді, за даними Державного казначейства, на початок 2025 року залишки на рахунках держави досягли рекордних показників – понад 100 млрд грн на єдиному казначейському рахунку та 163 млрд грн на валютних рахунках.

Згідно з прогнозами Міжнародного валютного фонду, податкові надходження в Україні у 2025 році становитимуть 35,6% ВВП, що є високим показником навіть для розвинутих країн. Для країн, що розвиваються, цей показник становить в середньому близько 20%. Обсяги вже наданої та обіцяної допомоги з боку міжнародних партнерів для України будуть достатніми для виконання бюджету 2025 року навіть без підвищення податків, що ставить під великий сумнів поточну податкову політику уряду.

МВФ у своєму шостому перегляді програми "Механізм розширеного фінансування", прийнятому 20 грудня 2024 року, визначає кілька ключових зобов'язань щодо податкової системи. Зокрема, необхідно внести зміни в спрощену систему оподаткування для обмеження зловживань, ввести звітність для операторів цифрових платформ відповідно до вимог ЄС та посилити захист податкової інформації. Але чітка дорожня карта реформ поки що відсутня.

Успіх реформ Державної податкової служби буде в значній мірі залежати від здатності нового голови ДПС забезпечити баланс між наповненням бюджету та створенням сприятливих умов для розвитку бізнесу.

Необхідно налагодити конструктивний діалог з громадськістю, бізнес-асоціаціями, платниками податків, якого не вистачало при минулому керівництві податкової. Якісна зворотний зв'язок податкової з бізнесом є необхідною умовою будь-якої успішної реформи.

Для успішного реформування податкової служби необхідно зосередитися на кількох ключових напрямках. Передусім, необхідна комплексна реформа системи адміністрування ПДВ з впровадженням прозорих критеріїв оцінки ризиків та усуненням можливостей для корупційних зловживань. Не менш важлива цифровізація податкових сервісів та модернізація електронного кабінету платника податків.

Особливу увагу слід приділити реформі кадрової політики та підвищенню професійного рівня працівників ДПС. За даними опитування, українські підприєм