У дослідженні, опублікованому в журналі Nature Communications, йдеться про унікальний варіант у нейронному РНК-зв'язуючому білку центральної нервової системи людини. Це амінокислотне зміна (під назвою I197V) ймовірно є ключем до розуміння того, як люди розвинули здатність до складної мови.
Передає УНН зі посиланням на Nature та DW.
Деталі
Наші предки, а також найближчі родичі, такі як неандертальці, ймовірно, мали анатомічні особливості горла та вух, які дозволяли їм говорити і чути усну мову. Науці відомо, що у них з нами є один і той же варіант гена, що пов'язаний зі здатністю говорити. Однак до цього часу не було відомо, чому у людей є своє власне унікальне зміна в гені.
В контексті особливостей мовного тракту людини та складних нейронних мереж, які роблять можливими наші мовні здібності, слід виділити РНК-зв'язуючий білок NOVA1. Він є ключовим для розвитку мозку та нервово-м'язового контролю і зустрічається в багатьох частинах біосфери - від ссавців до птахів. У людей у білковій ланцюзі присутній варіант I197V.
У ході ряду досліджень команда вчених з Університету Рокфеллера використовувала редагування гена CRISPR для заміни поширеного у мишей білка NOVA1 на людський варіант I197V.
Вчені з'ясували, що саме I197V, притаманний людям, сприяв виникненню розмовної мови.
Дослідник навіть допускає, що NOVA1 може бути справжнім "геном мови" людини, однак визнає, що, ймовірно, це "одне з багатьох генетичних змін, характерних для людини".
Вивчаючи геноми архаїчних родичів людини, неандертальців (підвид людини пізнього плейстоцену) Європи та денисовців Центральної Азії (вид вимерлих людей, відомий за вкрай фрагментарним матеріалом), вчені з'ясували, що давні види людей мали той же варіант NOVA1, що й інші тварини. Однак саме у сучасних людей домінує унікальна версія I197V.
Цікава деталь: аналіз більш ніж 650 000 геномів сучасних людей задокументував присутність I197V у всіх, крім шести осіб.
Це свідчить про унікальне зміна людини. Воно проявилося ще в Африці, після того, як ми еволюційно відокремилися від наших давніх родичів. Це також є підказкою про те, що це зміна NOVA1 може бути несподіваним специфічним для людини геном, що стосується саме мови.
Нагадаємо,
Дослідження показало, що мозок зберігає спогади з періоду дитячої амнезії до дорослого життя, хоча вони не пам'ятаються свідомо. Вік перших спогадів і їх деталізація залежать від культурного середовища та виховання.