Вибори в Німеччині 23 лютого: які зміни чекають Україну?
23 лютого в Німеччині відбудуться дострокові вибори до Бундестагу після розпаду коаліції Шольца. Головна боротьба розгортається між чинним канцлером і лідером ХДС Фрідріхом Мерцом. Результати голосування можуть вплинути на допомогу Україні, політику щодо біженців та позицію Берліна у війні з Росією. УНН розповідає, як їх результати можуть вплинути на Україну.
У Німеччині дві основні центристські політичні сили - Соціал-демократична партія Німеччини (СДПГ) та блок Християнсько-демократичного союзу (ХДС) разом із їх баварською партнерською партією Християнсько-соціальним союзом (ХСС). СДПГ дотримується лівоцентристських поглядів, орієнтуючись на соціальну підтримку та інтеграцію, тоді як ХДС/ХСС представляють консервативні цінності, підтримують ринкову економіку та сильну державу у сфері безпеки.
Однак останнім часом ці традиційні партії втратили частину підтримки. Це пов'язано з внутрішніми проблемами, критикою їх міграційної та економічної політики. Натомість популярність здобувають Зелені, що виступають за екологічні реформи, та ультраправий Альтернатива для Німеччини (АдГ), яка критикує політику відкритих кордонів та глобалізації. Така динаміка свідчить про зростаючий запит виборців на зміни.
Лідери гонки: Мерц проти Шольца
Головна боротьба розгортається між Фрідріхом Мерцом (ХДС) та чинним канцлером Олафом Шольцом (СДПГ).
Фрідріх Мерц представляє економічно ліберальну та консервативну частину німецької політики. Його підхід базується на підтримці традиційних цінностей, ринкової економіки та посиленні безпеки. Він наполягає на жорсткій міграційній політиці, зокрема на скороченні соціальних виплат для біженців, у тому числі громадян України, та спрощенні працевлаштування через адаптацію.
У економічній сфері Мерц виступає за зниження податків та зменшення бюрократії, а у зовнішній політиці - за більш жорстку позицію щодо Росії, зміцнення зв'язків із США. Він неодноразово підкреслював, що Україна не повинна бути офіційною перспективою членства в НАТО під час переговорів з Росією.
На відміну від чинного канцлера, Мерц не виключає постачання Україні ракет Taurus, але з погодженням усіх європейських партнерів, тоді як Шольц відмовлявся від такої ініціативи.
15 лютого в Мюнхені Мерц зустрівся з Президентом України Володимиром Зеленським. Під час переговорів вони обговорили оборонну підтримку, зміцнення фронту та інвестиції у виробництво озброєння в Україні.
Олаф Шольц підтримується помірним соціал-демократичним курсом, поєднуючи економічну стабільність із соціальною справедливістю. Його уряд підтримує трудові права, соціальні гарантії та інтеграцію біженців через програми працевлаштування, мовні курси та професійну освіту. Водночас Шольц наполягає на збереженні соціальних виплат, вважаючи їх ключовим елементом забезпечення гідних умов життя.
У міжнародній політиці канцлер виконує роль ЄС як гаранта стабільності, зокрема у питаннях енергетичної безпеки та допомоги Україні. Під час теледебатів він повідомив, що рішення надати Україні статус кандидата в ЄС було "правильним", підкресливши, що членство в Європейському Союзі суттєво зміцнить її безпеку. Одночасну перспективу вступу України в НАТО він не коментував.
Шольц вважає дискусію про миротворчі війська в Україні передчасною17.02.25, 16:44 • 30697 переглядів
Шольц також неодноразово підкреслював, що мир не може бути нав'язаний Україні на чужих умовах. Зазначимо, що Мерц і Шольц публічно відмовилися від співпраці після виборів, заявивши про це під час телевізійного години запитань виборців.
Як зміниться політика щодо українських біженців?
Перемога консервативного блоку ХДС/ХСС може призвести до скорочення соціальних виплат українським біженцям, але сприяти працевлаштуванню українських біженців. Зокрема, планують спростити визнання кваліфікацій і допомогти вивченню німецької мови на роботі. Новоприбулі українці більше не отримуватимуть "гроші для громадян", а отримуватимуть допомогу за законом про шукачів притулку - 460 євро на місяць. Це менше, ніж отримують безробітні в Німеччині, і буде означати скасування допомоги на житло та медичне страхування. Натомість їм будуть надаватися ваучери на продукти і побутові товари.
Партія "Альтернатива для Німеччини" вимагає скасувати соціальні виплати для всіх українських біженців, залишивши лише 460 євро. Водночас, дозвіл на роботу для українців вони хочуть зберегти. Однак участь цієї партії в уряді малоймовірна через її крайні погляди. Лідер ультраправої та проросійської політичної сили Альтернатива для Німеччини (АдГ) Аліса Вайдель. Вона закликає не постачати більше озброєння в Україну і стверджувала, що такі постачання є "провокацією" щодо російського диктатора Володимира Путіна.
Вільна демократична партія та Союз Сари Вагенкнехт також пропонують зменшити соціальні виплати для біженців, зокрема українців. Вони вважають, що більший акцент слід робити на працевлаштуванні, а не на допомозі від держави.
Соціал-демократи та Зелені зосереджені на покращенні інтеграції біженців на ринку праці, без зниження виплат. Якщо ці партії приєднаються до коаліції з ХДС/ХСС, може бути знайдено компроміс, але суттєвих змін для українців не передбачається.
Ймовірний результат виборів та формування коаліції
Опитування свідчать, що ХДС/ХСС під керівництвом Мерца