Микола Томенко розповів про таємний генеральний план знищення історичного українського Києва.

Якось непомітно і тихо пройшла радісна новина від владних забудовників Києва про перетворення Контрактової площі на НАЙБІЛЬШЕ В СВІТІ УРБАНІСТИЧНЕ простір. Для цього буде застосовано так званий метод тактичного урбанізму, коли громадські ініціативи за бюджетні кошти перетворюють невикористані куточки міста в громадські простори.

Цікаво, хто з 13-ти заступників міського голови Києва або сам Кличко запросив датських урбаністів за наші гроші перетворити «невикористану Контрактову площу» на майданчик для скейтбордингу та розваг.

Правда, перший крок до урбанізації цього історичного місця вже зробили самі влади Києва і без датських урбаністів, коли втягнули сюди оглядове колесо і дозволили на свята нашим друзям зі Сходу рубати дрова і смажити шашлики на території Державного історико-архітектурного заповідника «СТАРОДНІЙ КИЇВ».

Нагадую, що в нашій українській столиці досі ВІДСУТНІЙ новий або оновлений ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН КИЄВА. Відтепер влада за гроші киян буде розробляти документацію щодо внесення змін до діючого Генплану міста.

Довідково.

Громадські слухання в Києві 12 липня 2005 року підтримали мою ініціативу про припинення будівництва в історичній частині міста, а потім Верховна Рада підтримала наше Постанову про Мораторій на забудову історичного Києва. Після 2006 року нове керівництво міста на чолі з Черновецьким при мовчазному згоді команди президента Ющенка скасувало цей мораторій.

Отже, якщо розглянути період діяльності Черновецького-Кличка (2006-2025), то його можна охарактеризувати як період анархічної забудови міста в інтересах дружніх бізнес-імперій та час знищення історико-архітектурної складової Української столиці.

КОСМОПОЛІТИЧНА ЕКЛЕКТИКА стала архітектурною стратегією влади міста, яка так і не змогла відреставрувати або хоча б законсервувати хоча б одну історичну частину Києва. Символами ж новітнього Києва стали пам'ятники українофобу Булгакову (відкритий за Черновецького) та російськомовному шансону Вертинському (відкритий за Кличка), які любили і захищали Київ «без українських націоналістів» і місто, де можна добре відпочити і поїсти.

Натомість вшанувати Івана Мазепу, Павла Скоропадського, Симона Петлюру…міська влада так і не змогла. Українського парламенту і проголошення УНР ще в 2017 році. А він досі стоїть забутий владою, а нині ще й обстріляний російською ордою.

Про плани оновлення декомунізованих місць Києва (колишні пам'ятники Леніну, Щорсу…) просто забули. Водночас, «найбільшим досягненням» влади по популяризації українського Києва стало обнесення мішками і дошками пам'ятників Тарасу Шевченку, Лесі Українці, Михайлу Грушевському, Миколі Лисенку… Символічно, що на знак протесту, Шевченку вдалося звільнити свою голову від мішковини. Чи справді наші духовні ПРОРОКИ ховалися б зараз під мішками з піском?!

І кілька слів про Контрактову площу.

Тут зараз знаходиться найбільша кількість збережених історико-архітектурних пам'яток, що входять до складу Заповідника «Древній Київ». Історики стверджують, що в 15-18 століттях Поділ став адміністративним центром Києва, де засідав Магістрат (місто отримало Магдебурзьке право в 1497-99 роках) і де знаходився головний ринок, кам'яний магістратський храм Успіння Богородиці, Богоявленський монастир зі школою. Контрактова площа це місце нерозривно пов'язане з життям і діяльністю Петра Сагайдачного, Івана Мазепи, Григорія Сковороди, Івана Григорійовича-Барського… Більше того, тут в 70-х роках по лінії метрополітену під час археологічних розкопок знайшли і дослідили 11 дерев'яних зрубних конструкцій. Особливо цікавими є 5, що входили до єдиного житлово-господарського комплексу маєтку 10 століття. Виявлені на глибині 10-11 метрів ділянки міських вулиць древнього Києва назвали «Київськими Помпеями». Тому зараз перед реконструкцією Гостинного двору необхідно провести археологічні розкопки та музеєфікацію в межах Контрактової площі. А це, в свою чергу, дозволить Гостинному двору як майбутньому музейно-культурному простору отримати підземний археологічний музей світового рівня.

Оглядаючи непросту історію Києва і Подола, напрошується сумне порівняння. Як відомо, в 1811 році стався один з найкатастрофічніших пожеж в Києві – Подільський пожежа. Дивлячись на плани нинішніх забудовників і урбаністів хочеться попередити їх і всіх киян:

ще одного «пожежі» щодо знищення історико-архітектурної спадщини КИЇВ точно не переживе.